Деякі висновки щодо України в 41-й періодичній доповіді ООН є хибними, вважає уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

"У доповіді визнаються систематичні порушення Росією прав людини в Україні, зокрема атаки на цивільну інфраструктуру, страти й катування українських військовополонених, незаконну конфіскацію майна на ТОТ України та залучення дітей до військової підготовки. Однак низка висновків ООН щодо України є хибними. Категорично не погоджуюся з тим, що не враховані певні зауваження та рекомендації, надані Офісом омбудсмена", - ідеться в повідомленні в телеграм-каналі в п'ятницю.

Так, за його словами, Офіс генпрокурора України розпочав кримінальне розслідування за описаними в доповіді фактами катувань російських військовополонених у транзитних місцях, а Координаційний штаб, Генеральний штаб ЗСУ та Міноборони України підтвердили, що розслідування триває, однак надані Департаментом із реалізації національного превентивного механізму коментарі не були враховані в доповіді.

Лубінець зазначив, що умови та поводження з російськими військовополоненими відповідають Женевській конвенції, а повідомлення про випадки катувань і жорстокого поводження потребують додаткової верифікації через уповноважені держоргани України. Крім того, на його думку, ООН фактично ототожнює масштаби порушень з боку України та РФ.

"Ми неодноразово наголошували, що висвітлення проблеми "неналежного поводження" має відображати обсяги порушень МГП (міжнародного гуманітарного права - ІФ-У) з боку російської сторони, навіть за відсутності повного доступу до місць утримання в РФ. Бо ж виходить, що Україна надає доступ міжнародним організаціям, які можуть висвітлювати все у звітах, а Росія просто не допускає. Це не тотожні речі! Мене обурює, що за поточним контекстом прикінцеві рекомендації Росії та Україні "дотримуватися МГП". Тобто ООН зрівнює масштаби порушень, що є неприпустимим", - заявив омбудсмен.

Лубінець також звернув увагу на дані в доповіді про те, що "зміни до законодавства, які стосуються релігійних організацій, встановили непропорційні обмеження на свободу сповідувати свою релігію або переконання". За його словами, ООН висловлює занепокоєння у зв'язку з нібито можливістю заборони в Україні діяльності Української православної церкви (УПЦ).

"Згаданий закон прямо забороняє діяльність лише РПЦ. Крім того, він забороняє діяльність українських релігійних організацій, визнаних афілійованими з РПЦ, не передбачаючи при цьому будь-яких згадок у законі про Українську православну церкву. Положення закону будь-яким чином не обмежують право на свободу совісті та віросповідання, а направлені лише на врегулювання деяких питань щодо функціонування релігійних організацій, зокрема ліквідацію залежності українських церков від РПЦ", - наголосив він.

У відповідь на заяви в доповіді про "неправомірні обмеження", яких зазнають громадяни України, котрі відмовляються від військової служби з релігійних міркувань, Лубінець нагадав про те, що неодноразово порушував питання про необхідність дотримання під час дії воєнного стану гарантованого Конституцією України права громадян на проходження альтернативної (невійськової) служби, якщо виконання військового обов'язку суперечить їхнім релігійним переконанням. У результаті було сформовано міжвідомчу комісію, яка опрацьовує відповідні зміни до законодавства.

Лубінець повідомив про те, що надішле додаткові листи до Управління верховного комісара ООН із прав людини, ініціює нову зустріч із главою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль і наполягатиме на тому, щоб у наступних звітах рекомендації Офісу омбудсмена були враховані.

Раніше Міністерство закордонних справ України спростувало висновки ООН про поправки до закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" як такі, що спотворюють дійсність.