Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин (фракція "Голос") сподівається, що законопроєкт щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване розповсюдження інформації, що обробляється у публічних електронних реєстрах, Верховна Рада розгляне після консультацій з представниками медіа та експертами.

"Я не бачу логіки поспішати... Якщо ми домовилися провести таку комунікацію. Тому дуже сподіваюся, що ми поки що відкладемо це рішення до моменту знаходження якогось компромісу, якщо не консенсусу", - сказав Юрчишин на брифінгу в середу.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", законопроєкт №10242 про внесення змін до Кримінального кодексу щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що обробляється в публічних електронних реєстрах, та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем стояв на порядку денному Верховної Ради в середу для розгляду в повторному другому читанні, однак після консультацій нардепи його не розглядали.

Як повідомлялося, громадські організації закликали Верховну Раду не ухвалювати законопроєкту №10242 у нинішній його редакції, оскільки він становить загрозу свободі слова, роботі журналістів і захисту журналістських джерел і викривачів корупції в Україні.

На думку правозахисних організацій, в оновленій редакції законопроєкту не усунуто раніше зазначених ризиків і документ посилює кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення конфіденційної інформації. Правозахисники пояснили, що під цим законодавець має на увазі розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів чи інших дій, які створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. "Така дефініція міститься у примітці до статті 361 Кримінального кодексу, і вона не зазнала жодних змін порівняно з текстом, який виносили на голосування два тижні тому", - йдеться в повідомленні.

Вони також зазначили, що в документі, який пропонують народним депутатам до голосування, не враховано критичних зауважень щодо необхідності впровадження ефективних механізмів захисту для осіб, які розголошують конфіденційну інформацію на користь суспільства, зокрема журналістів і викривачів корупції.

Окрім цього, правозахисники вважають, що незважаючи на зменшення відповідної санкції, пропоноване покарання в розмірі до п’яти років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним. Хоча така максимальна санкція та кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування.

Правозахисники також вважають, що будь-які нові норми, запроваджені такими законопроєктами, мають захищати державу від ризиків, пов'язаних із торгівлею даними та масовими витоками інформації, а не обмежувати можливості громадського контролю за владою та сприяти створенню атмосфери страху серед журналістів.