Фото: elements.envato.com

Як очікувалося, посли-постійні представники країн-членів Європейської ради змогли узгодити три з чотирьох запропонованих Європейською Комісією законодавчих актів щодо надання Україні кредиту в $50 млрд із подальшим його погашенням за рахунок непередбачених доходів від знерухомлених російських активів. Четвертий акт - продовження санкцій для цих активів із шести місяців до трьох років - Угорщина, що головує в ЄС, на обговорення не винесла.

Про це в середу журналістам повідомив високопоставлений європейський дипломат після засідання Комітету постійних представників (COREPER).

За його словами, посли ЄС розглянули питання надання кредиту Україні в розмірі $50 млрд у рамках ініціативи G7.

"Пакет складається з чотирьох законодавчих текстів: три з них - про макрофінансову допомогу (MFA) і механізми кредитування і четвертий - про продовження терміну дії чинного режиму санкцій з 6 до 36 місяців. Під час сьогоднішнього обговорення було погоджено три перші тексти, що дає змогу провести голосування в парламентських комітетах і на пленарному засіданні ЄП, імовірно, 23 жовтня, що дасть змогу набути чинності 29 жовтня. Ми можемо тільки вітати швидкий процес і знову єдиний фронт, який ми демонструємо Україні та нашим союзникам. Четвертий текст, однак, сьогодні не було винесено на обговорення, оскільки консенсусу щодо продовження з 6 до 36 місяців немає. Головування (нині в ЄС головує Угорщина - ІФ-У) заявило, що вони внесуть його до порядку денного в листопаді, після виборів у США", - розповів дипломат.

Водночас співрозмовник журналістів зазначив, що ця ініціатива розглядається як єдиний пакет, як "пазл із чотирьох частин, і однієї частини все ще бракує". "Тому ми з нетерпінням чекаємо на обговорення продовження. Це буде в центрі порядку денного найближчими днями, зокрема, під час приготування до засідання Європейської ради, під час Ради з питань закордонних справ, Ради з питань внутрішніх справ і самого засідання Європейської ради на рівні глав держав і урядів наступного тижня", - уточнив він.

Напередодні, 8 жовтня, на пресконференції, яка відбулася після засідання міністрів економіки країн-членів ЄС, цю позицію Угорщини, яка головує в ЄС, озвучив міністр фінансів Міхай Варга (Mihály Varga). "Ми вважаємо, що питання продовження російських санкцій має бути вирішено після виборів у США. Такою була угорська позиція. Ми маємо подивитись, у якому напрямі рухатиметься майбутня адміністрація США щодо цього питання: ви бачите президентські вибори та кампанії кандидатів, тож є два абсолютно різні шляхи розв'язання цієї проблеми, один у напрямі миру, а другий - війни, продовження війни. Тому ми вважаємо, що це питання має бути вирішене після виборів у США", - пояснив міністр він позицію Будапешта.

Водночас ця пропозиція не здобула підтримку в усіх інших членів ЄС. "Здебільшого всі держави-члени вважають, що це має бути зроблено зараз, для зміни режиму санкцій немає необхідності чекати виборів у США. Час підтискає, тому що це має бути завершено до кінця року... Ми знаємо, що це (корекція режиму санкцій - ІФ-У) є передумовою для рівноправної участі США в цій операції", - заперечив йому європейський комісар з економічних питань Паоло Джентілоні (Paolo Gentiloni).

На це Варга сказав: "Я маю повторити: в нас чітка позиція. Так от, стосовно рішення Ради про зміну терміну дії обмежувальних заходів щодо іммобілізованих активів, то ми повернемося до цього питання наприкінці листопада".