Профспілки вкрай стурбовані негативним впливом СВАМ на українську економіку і звернулися до посла ЄС
Профспілкові організації України б’ють на сполох та висловлюють стурбованість вкрай негативним впливом на українську економіку запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) з 2026 року і звернулися до посла ЄС.
Згідно з інформацією профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України (ПМГУ) у понеділок, розміщеною на сайті організації в Facebook, для України, яка вже чотири роки поспіль чинить опір російським загарбникам, введення СВАМ на загальних засадах може стати нищівним ударом. Працюючи в умовах активних воєнних дій, розірваних ланцюжків постачання, тотального браку кадрів, українська промисловість не має запасу міцності, який би дозволив впоратися з його впровадженням. Для галузей, що втратили активи через війну, зокрема для ГМК, де зруйновано близько 40% потужностей, це непосильне завдання.
Наголошується, що застосування СВАМ під час повномасштабної війни загрожує втратою робочих місць та посилює напругу у прифронтових регіонах, зокрема у стратегічних для утримання лінії фронту містах: Запоріжжі, Нікополі, Павлограді, Кривому Розі та Дніпрі. Перші наслідки вже є: минулого тижня "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) анонсувало вимушену зупинку роботи цеху блюмінг прокатного департаменту.
"Основним фактором прийняття АМКР рішення про зупинку експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту у другому кварталі 2026 року стало рішення Єврокомісії про запровадження CBAM із 1 січня 2026 року без врахування об’єктивних економічних та ринкових обставин, у яких працюють українські виробники під час війни", - зазначає голова первинної організації (ПО) ПМГУ підприємства Наталя Маринюк.
При цьому констатується, що впровадження CBAM в період воєнного стану в Україні становить серйозну загрозу для української металургії, яка є експортоорієнтованою та має високу вуглецеємність. Основні наслідки включають втрату конкурентоспроможності через додаткові витрати на CBAM-сертифікати та зростання собівартості продукції, потенційне скорочення експорту, зупинку потужностей та, як наслідок, скорочення робочих місць, а на рівні держави - зниження ВВП та податків.
Так, для АМКР додаткові витрати на доступ до ринку ЄС становитиму $60-90 за тонну, що зробить продукцію неконкурентоспроможною порівняно з європейськими або менш вуглецеємними виробниками. Через це європейські клієнти підприємства вже зупинили всі замовлення, що призвело до втрати 1,25 млн тонн експорту, запланованого на 2026 рік.
Єврокомісія не взяла до уваги доводи представників Уряду України щодо застосування статті 30.7 Регламенту CBAM (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість відтермінування або коригування застосування CBAM для країн, що постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди економічній та промисловій інфраструктурі. Ця норма є інструментом для звільнення українського експорту від CBAM на час воєнного стану.
"Якщо Єврокомісія не прийме рішення щодо пільгового або перехідного періоду для українських виробників, то, зокрема, на АМКР це може призвести крім зупинки експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту ще й до зупинки доменної печі та частини передільних виробничих потужностей, наслідком чого стане скорочення робочих місць та виведення частини персоналу у простій", - йдеться у заяві.
ПО ПМГУ АМКР, з метою захисту інтересів працівників цеху блюмінг, які підлягають вивільненню, наразі проводить консультації з менеджментом підприємства щодо працевлаштування цих працівників в інших підрозділах всередині підприємства з можливістю перенавчання за рахунок компанії та збереження для них соціальних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України. В умовах кадрової кризи в Україні збереження кваліфікованого персоналу є надважливим.
У прагненні захистити людей, які працюють в галузі, ПМГУ запропонувала звернутися до європейської сторони із закликом вжити заходів для пом’якшення процесу впровадження СВАМ в Україні. Серед них можуть бути: продовження терміну перехідного періоду, запровадження окремих інструментів підтримки українських виробників, створення спеціальних фондів фінансової допомоги та переоснащення виробничих потужностей, а також залучення представників профспілок до діалогу стосовно практичної реалізації механізму вуглецевого коригування.
Ініціативу підтримали ФПУ, профспілки вугільної, хімічної промисловості, енергетики, виробництва будівельних матеріалів та агропромислового комплексу. Відповідний лист направлений Послу Європейського Союзу в Україні Катаріні Матерновій, резюмується в заяві ПМГУ.
