(оновлена, виправлено заголовок)

 З набуттям остаточної чинності в ЄС вуглецевого податку (CBAM) потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках можуть скласти $2,7 млрд, йдеться в дослідженні GMK Center.

Водночас констатується, що Євросоюз є основним торговельним партнером для України. Введення CBAM створить додаткові перешкоди для вітчизняних компаній, що постачають товари до блоку. За підсумками 2024 року вартість українського експорту до ЄС склала $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію механізму транскордонного вуглецевого коригування.

Вплив CBAM на українську економіку з роками зростатиме. Так, у 2026 році втрати експорту можуть сягнути $1,4 млрд, у 2030-му цей показник, імовірно, складе $7,25 млрд, вважають аналітики.

Вони зазначають, що Україні потрібне рішення, яке дозволить пом’якшити негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на її економіку. Цього можна досягти згідно зі ст.30.7 Регламенту CBAM. Вона містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових та неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди їхній економічній та промисловій інфраструктурі.

Зауважується, що перехідний період механізму транскордонного вуглецевого коригування в ЄС розпочався з 1 жовтня 2023 року. Передбачалося, що він триватиме до 1 січня 2026-го. Доти компанії повинні були лише звітувати про викиди вуглецю.

На початку лютого європейський комісар з питань клімату Вопке Гукстра повідомив, що Єврокомісія може розглянути можливість виключення з-під дії прикордонного вуглецевого збору 80% компаній, які будуть охоплені CBAM. За його словами, аналіз ЄК показав, що майже всі викиди, які покриваються механізмом (97%), генерують лише 20% компаній, які підпадають під його дію.

Наприкінці лютого було представлено так званий "омнібус-пакет" (Omnibus Package) до Угоди про чисту промисловість, яким передбачається спрощення СВАМ. Серед змін, які пропонує ЄК, – відтермінування обов’язкового придбання CBAM-сертифікатів з 1 січня 2026-го на 1 лютого 2027-го. Також пропонується запровадити нове порогове значення для ваги експортованих товарів (50 метричних тонн). Це має звільнити від зобов’язань приблизно 90% імпортерів (майже 182 тис. компаній), однак на український експорт це спрощення ніяк не вплине.

З огляду на негативний вплив СВАМ на економіку український бізнес говорить про необхідність участі держави в розв’язанні цієї проблеми. Одним з варіантів може бути активна позиція уряду при перемовинах в рамках оновлення торгівельної угоди з ЄС, що дозволила б розробити дієвий механізм підтримки взаємовигідної зовнішньої торгівлі.

Раніше експерти GMK Center прогнозували, що українські експортери продукції до країн ЄС у рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, який набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то до 2030 року - приблизно $1,440 млрд щорічно, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатується у дослідженні.

У 2023 році було запущено перехідну фазу CBAM, протягом якої компанії повинні подавати звіти про вуглецеві викиди, пов'язані із виробництвом продукції. У 2026 році CBAM почне працювати повністю – з необхідністю здійснення відповідних платежів. Хоча спочатку CBAM охоплюватиме обмежену кількість продуктів, у майбутньому їхню кількість може бути збільшено.

"Українська металургійна промисловість постраждає від CBAM найбільше, оскільки 93% українського експорту, який підпадає під CBAM, становлять вироби із чавуну та сталі. Водночас металургійна промисловість є основним експортером і робить значний внесок в економіку України. Наприклад, у 2023 році він становив 5,7% ВВП України, включно із ланцюжками поставок", - наголошується у дослідженні.