На тлі хвиль у відносинах України і США та відчутного тиску на Україну половина українців (50%) підтримали думку, що за жодних обставин Україна не має відмовлятися від територій, навіть якщо через це війна триватиме довше (у грудні 2024 року таких було 51%), зазначають соціологи.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 14 лютого-4 березня 2025 року.

"Порівняно з груднем 2024 року змін практично не було (і всі відмінності – межах статистичної похибки). Так, половина українців – 50% – вважають, що за жодних обставин Україна не має відмовлятися від територій, навіть якщо через це війна триватиме довше (у грудні 2024 року було 51%)", - йдеться у пресрелізі КМІС за результати дослідження на сайті у п'ятницю.

При цьому зазначається, що опитування було проведене в період 14 лютого-4 березня 2025 року – якраз на тлі різкого загострення відносин України і США та відчутного тиску на Україну. Телефонний дзвінок президента США Дональда Трампа Путіну, що поклав початок різкому розриву з попередньою політикою США, відбувся 12 лютого 2025 року.

Соціологи зафіксували, що меншість вважає можливим відмову від деяких територій для якнайшвидшого досягнення миру – 39% (у грудні 2024 року – 38%). Решта 11% респондентів не змогли визначитися із своєю думкою.

У розрізі регіону проживання респондентів порівняно з груднем 2024 року ситуація практично не змінилася. І також погляди мешканців різних регіонів доволі близькі.

"Єдиний регіон, який трохи вирізняється на тлі інших – Схід, де 42% категорично проти територіальних поступок, у той час як в інших регіонах (Захід, Центр, Південь) – 50-51%. При цьому частка тих, хто в цілому готовий до певних поступок на Сході, лише незначно вища, ніж в інших регіонах – 42% проти 36-40% на Заході, Центрі і Півдні. Тобто відмінності в поглядах Сходу є незначними і ми скоріше можемо говорити про близькість поглядів мешканців усіх регіонів України", - роблять висновок соціологи.

Дослідники суспільної думки також відзначають залежність ставлення до територіальних поступок від визначення мети Росії у війні проти України. Так, переважна більшість українців вважають, що Росія або хоче вчинити геноцид українців, або знищити українську націю і державність. Значно менше респондентів говорили про інші (більш обмежені цілі), хоча такі думки також помітно присутні серед українців.

"Чим сильнішу загрозу відчувають українці, тим більшою мірою вони проти жодних поступок. Якщо серед тих, хто відчуває саме екзистенційну загрозу (Росія хоче вчинити фізичний геноцид чи знищити націю) 57-58% проти жодних поступок, то далі показник знижується до 20% серед тих, хто вважає, що Росія не прагне окуповувати більше українських територій. Натомість з 28% до 78% зростає частка тих, хто вважає, що можна піти на певні територіальні поступки", - йдеться у пресрелізі.

У питанні мети Росії також деякі респонденти обрали проросійську опцію, що Росія нібито просто хоче «денацифікувати» і демілітаризувати Україну. Серед них 44% готові до поступок, а 48% – категорично проти. Можливо, вища частка тих, хто проти поступок (ніж можна було очікувати) пов’язана із специфікою такого погляду. Наприклад, деякі люди можуть вважати, що якщо «денацифікуватися» і демілітаризуватися, то немає і потреби йти на територіальні поступки.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 14 лютого-4 березня 2025 року провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус". Метод – телефонні інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів на підконтрольній уряду території України. Вибірка 2029 респондентів, з них запитання щодо готовності до територіальних поступок ставилося 1029 респондентам, а експеримент з вивчення, як окремі параметри можливих мирних домовленостей можуть впливати на готовність прийняти угоду, проводився на всіх 2029 респондентах. Опитані дорослі (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2029 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9%. Похибка для вибірки обсягом 1029 респондентів не перевищує 4,1%.