Agentic State визначатиме тренд наступних трьох років — президент Фонду Східна Європа Віктор Лях
Інтерв’ю президента Фонду Східна Європа Віктора Ляха агентству "Інтерфакс-Україна" під час "Першого Дня GovTech" в Українському домі в Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму
Автор: Дмитро Кошовий
— Цього року у виступах «Першого Дня GovTech» в Українському домі в Давосі активно звучала тема використання штучного інтелекту (ШІ або AI) в державному управлінні та його технологічних рішеннях. Загалом тема ШІ — знову серед головних у межах Всесвітнього економічного форуму, достатньо лише пройтись головною вулицею Давоса та подивитися на павільйони навколо.
— Почну з того, що Україна на рівні Міністерства цифрової трансформації розробляє свою національну LLM модель (велика мовна модель — ІФ-У) ШІ.
По-друге, ми створили Center of AI Excellence in GovTech. І сьогодні Михайло Федоров казав, що ми хочемо увійти в топ країн світу до 2030 року із використання штучного інтелекту в урядових системах, у різних системах GovTech.
Це дуже амбіційні плани, тому що, як згадували на цій панелі, у Європі існує AI Act, який дуже сильно регламентує розповсюдження ШІ. Поки що ми необов'язково маємо його прийняти, тож у нас ще розв'язані руки та ми можемо ширше дивитися на такі речі.
ШІ вже використовується в деяких українських урядових системах. Наприклад, у Дії реалізований асистент на базі ШІ, а також у державній освітній екосистемі Мрія ШІ реалізований у контексті допомоги вчителям із розробленням розкладу занять або створення тестів: після уроків ШІ формує список контрольних задач. До речі, у січні ми отримали нагороду, оскільки Україна однією з перших реалізувала ШI-рішення для GovTech.
— Водночас ізраїльський історик і філософ Юваль Харарі у виступі на цьому Давосі попередив, що ШІ — це вже не просто ще один інструмент, а це агент, який може навчатися та самостійно змінюватися, а також самостійно ухвалювати рішення. Про ШІ-агентів згадували і на «Першому Дні GovTech» в Українському домі. Це справді загроза чи, якщо керувати ризиками, можливість?
— Так, якщо дивитися на перспективу трьох-чотирьох років, то зараз багато компаній говорять про те, що називається Agentic State, або Агентивна держава. Йому сьогодні була присвячена окрема панель в Українському домі.
Про що йдеться? Дуже важливо дати дефініцію: Agentic State — це коли в бізнесу або в громадянина є ШІ, який може виконувати від імені цього бізнесу або громадянина певні юридичні дії. Умовно кажучи, якщо ШІ на сьогодні — це мозок, то Agentic State — це радше вже мозок із руками. Наприклад, для бізнесу агент, який керується ШІ, може робити запити до державних установ та отримувати відповіді, платити податки — тобто виконувати певні дії, які можна автоматизувати.
У принципі, такий підхід зараз обговорюється дуже серйозно. Я би сказав, що це вже пост-АІ ера, коли АІ стає агентом бізнесу, агентом громадянина в певних правочинах та юридичних діях, коли АІ діє від імені громадянина в певній юридичній площині. Це доволі нова концепція. Я знаю, що декілька урядів говорять про це, і ці дискусії лише на початковій фазі. На «Першому Дні GovTech» ми сьогодні чули про такі кроки від уряду Естонії, від уряду Сінгапуру.
Це історія, на мою думку, буде визначати тренд наступних трьох років. Я передбачаю, що Agentic State або Agentic AI буде трендом Давосу наступного року. Тому що тема АІ, як кажуть, сьогодні доволі перегріта після величезної кількості дискусій останні два-три роки, особливо на таких майданчиках, як Давос. Але тепер вона піде більше в логіку Agentic — у цей новий напрямок розвитку штучного інтелекту.
— Дуже цікаво. Я чув раніше від керівника мережі «Аврора» Тараса Панасенка про очікування таких агентів, які за нас замовлятимуть продукти. Але що вони також «ходитимуть» у суд або ЦНАП — це точно нове.
Але ж для цього потрібна зміна законодавства? Ви самі казали про AI Act у ЄС, тоді як в Україні, якщо не помиляюся, є поки що випущена Мінцифри влітку 2024 року так звана Біла книга щодо ШІ. Чи для перших кроків можна скористатися дворічними урядовими експериментами — практикою, яку активно реалізують останні роки після перших подібних ініціатив Михайла Федорова та його Мінцифри?
— Це нова тема, під яку ми ще не знаємо, яким чином можна адаптувати законодавство, тому що її концепції немає. Я знаю точно, що команда Міністерства цифрової трансформації працює з провідними світовими експертами цієї сфери для того, щоб розробити концепцію Agentic State. Мені здається, що базовий документ вже є, далі будемо дивитися. Для нас було би логічно (мати таке регулювання), якщо ми хочемо потрапити в топ країн до 2030 року.
Тим більше, що ми сьогодні обговорюємо питання приватно-публічного партнерства (ППП або PPP), а це довгострокова історія. У PPP компанії заходять зазвичай із оглядом на 3–5 років — це довгострокова перспектива, яка буде вимагати часу, терпіння та першої законодавчої бази.
Наразі час у нас є, і ми потенційно встигаємо це зробити, хоча поки й знаходимося на доволі базовому розумінні: тобто ніхто не знає, які закони треба ухвалити для того, щоб запустити Agentic State. Та, думаю, ми до цього підійдемо. Для початку логічно було би мати національну візію, концепцію розвитку, можливо, стратегію розвитку Agentic State до 2030 року, а потім уже формулювати її у вигляді певних законодавчих змін.
Тобто все ж таки краще почати з візії або стратегії, у яких врахувати ще майбутні технологічні зміни — Big Data, квантові комп’ютери тощо. А вже потім рухатися до практичного застосування та законодавчого закріплення, а не навпаки — не починати законодавчо регулювати те, чого ще нема.
— У яких сферах може бути першочергове застосування Agentic State: охорона здоров’я, освіта, юридичні послуги? Пан Федоров наприкінці минулого року ставив завдання цього року суттєво просунутися в напрямі суду онлайн. Ваш Фонд Східна Європа які ставить пріоритети в цій галузі на найближчу перспективу?
— Я думаю, що ми точно будемо продовжувати впровадження ШІ в Мрії, це один із основних наших продуктів. По-друге, точно буде ШІ електронних послуг, бо ми бачимо, як удосконалювати помічника, який працює зараз.
Зараз асистент працює таким чином: якщо ви хочете отримати ту чи іншу послугу, ви маєте знати, для чого вона, і запитати про технології або про те, як надається ця послуга. У ШІ ви можете просто описати свою життєву ситуацію: «Я хочу відкрити бізнес». А він, ШІ, відразу зробить і дорожню карту, і послідовності планів: які послуги вам треба для того, щоб відкрити той чи інший бізнес. Відповідно ми будемо вдосконалювати модель реалізації життєвої ситуації, аналізу того, що треба. Я би бачив це як ШІ-помічника, який інтегрований у кабінет користувача.
— Питання інших ризиків упровадження GovTech послуг, бо маємо у світі різні приклади використання державою технологій, зокрема для обмеження свобод та стеження за громадянами. Наш ворог Росія, наприклад, торік зобов’язала на всі мобільний телефони ставити єдиний застосунок, через який, на думку спеціалістів, можна стежити за власником телефона.
Фонд Східна Європа є недержавним, у нього історично багато програм із розвитку демократії та свобод в Україні. Як зберегти баланс, щоб упровадження GovTech не стало надлишковим втручанням у свободи та права громадянина? А також було інклюзивним, бо вже зараз розширення функцій Дії, наприклад для купівлі залізничних квитків за кордон, викликає багато дискусій.
— Наша позиція як громадської організації ширша, ніж просто відстоювання прав на свободу, прав на privacy і тому подібне.
По-перше, ми намагаємося збирати потреби від наших кінцевих споживачів: громади, бізнес, громадяни — те, що їм потрібно. І доносити це до органів влади, щоб держава реалізовувала саме ті функції, яких потребують громадяни.
Інший момент — це електронна демократія. Тут ще раз хочу сказати, що E-Government Development Index (EGDI) від ООН визначає, що ми №1 у світі в цій категорії. Електронна демократія — це теж можливість громадянам відстоювати свої права та свободи, захищати їх, впливати на уряд на національному та місцевому рівнях, щоб певні рішення були просунуті. Через такі інструменти, як електронні петиції, електронні консультації.
Щодо пошуку балансу, то на «Першому Дні GovTech» в Українському домі про це говорили під час панелі про PPP: щоб не було перекосів або в бік захмарної вигоди, або, навпаки, у бік монополізації державою кейсів і технологій, що позбавляє компанії можливостей розвиватися. Наша роль — забезпечити, щоб публічно-приватне партнерство було сфокусовано на досягненні соціального впливу: подоланні нерівності доступу до технологій, більшому покритті надання послуг, доступу до послуг із будь-якої точки України, незважаючи чи це село, чи це велике місто.
Також, звичайно, ми відстежуємо відповідність усіх наших розроблених систем європейським стандартам та європейським практикам, наприклад Регламенту GDPR про захист персональних даних. Хоча уряд, зі свого боку, також працює на те, щоб усі наші системи були зроблені відповідно до європейських стандартів.
— Наскільки Україні готові допомагати у фінансуванні розвитку GovTech, бо очевидно, що в умовах війни існує дефіцит бюджетного фінансування таких речей.
— На щастя, ми бачимо величезний інтерес і міжнародних донорів державних, таких як Swiss Agency for Development and Cooperation, і приватних фондів та приватних компаній, таких як Google, Visa, Mastercard, які діляться і технологіями, і ліцензіями безкоштовними, а також підтримують певні ініціативи уряду у впровадженні нових систем, таких як Мрія, Дія. Мрія — чудовий приклад, бо її створюють із активною участю команди Google і за фінансування Google. Величезна кількість послуг реалізована через партнерство з Visa і Mastercard.
— А яка роль вашого фонду саме в залученні донорського фінансування? Чому частину грошей краще спрямовувати через вас, а не напряму, наприклад, Мінцифри?
— Це усталена практика міжнародної технічної допомоги. Донори зазвичай не фінансують напряму міністерства, щоб уникнути політичного впливу, забезпечити прозору звітність і досягти прогнозованого результату. Вони працюють через виконавців із належними процедурами закупівель, аудиту, моніторингу.
Фонд Східна Європа — саме така організація. І при цьому ми — українська організація. Ми знаємо контекст, адаптовані до наших реалій, працюємо швидше й дешевше, ніж великі міжнародні організації, і при цьому зосереджені на впливі. Ми відстежуємо результат: від того, яким є економічний ефект від упровадження електронних послуг, до оцінки рівня розвитку електронного врядування на базі громад або рівня володіння українцями цифровими навичками тощо. Саме тому міжнародні донори вже багато років поспіль довіряють нам реалізацію складних цифрових проєктів.