Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов заявляє, що втрати Національного архівного фонду від початку повномасштабного вторгнення РФ складають менше 2%, а документально наразі встановлено близько 0,3% втрат.

"Із великих центрів архівних установ, на рівні області і вище, у нас нема окупованих, крім тих, які такими стали з початку російської агресії в 2014 році. З того часу окупованими є майже всі колекції фонду Державного архіву Луганської області, Донецької області, Автономної республіки Крим у місті Симферополь і Державного архіву міста Севастополя. Частково був пограбований Державний архів Херсонської області за час тимчасової російської окупації в 2022 році. Зараз продовжується звіряння наявності документів. Ми спочатку думали, що росіянами було викрадено більше половини фондів, зараз ця цифра є не нижче 40%", - сказав Хромов в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на питання скільки на сьогоднішній день архівних установ і документів перебуває під окупацією.

Також він констатував, що десятки архівних підрозділів районного рівня органів місцевого самоврядування, перебувають у "сірій зоні" або під контролем російських окупаційних військ.

"Можемо сказати, що втрати Національного архівного фонду від початку повномасштабного вторгнення точно менше 2%, а документально нами зараз встановлено близько 0,3% втрат всього комплексу документів Національного архівного фонду", - розповів він. 

За його словами, це надзвичайно хороший результат, хоча кожен втрачений документ є безцінною частиною культурної спадщини.

"Якщо порівняти з Другою світовою війною по руйнівним наслідкам для нашої країни, то результати збереженості надзвичайно високі. 80 років тому під час війни архівна колекція України втратила до половини своїх документів. Нинішні показники збереженості свідчать про ефективність вжитих заходів з евакуації та захисту архівних фондів у надзвичайно складних умовах", - додав він.

Крім того, Хромов розповів, що внаслідок прямих влучань чи поруч або падіння уламків боєприпасів, ракет і дронів, в Україні точно більше 30 випадків, коли архіви зазнавали шкоди.

"Ми все це документуємо, тому що, в першу чергу, це важливо в рамках подальшої юридичної боротьби і як доказ порушення Російської Федерації норм міжнародного гуманітарного права", - відзначив він.

В свою чергу, на запитання, чи є уже цифра щодо того, скільки коштів буде потрібно на відбудову в архівній сфері, заступниця міністра юстиції Вікторія Васильчук заявила, що на жаль, конкретну цифру щодо необхідних коштів наразі назвати не можна. 

"Зрозуміло, що якщо відбуваються якісь прильоти або втрати архівів, то ми так само про це повідомляємо правоохоронні органи, і кожен архів знає, за яким алгоритмом необхідно діяти. Також періодично проводиться оцінка фондів в кожному архіві, і вони розуміють, що у них було і що залишилося після якихось ворожих атак. Але ми зараз якраз проговорюємо з Державною архівною службою про необхідність окремої методики для оцінки цих документів", - додала вона в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

За її словами, коли ведемо мову про будівлю, автомобіль, чи якесь інше майно, то більш-менш зрозуміло, як їх оцінити, та коли оцінюються архівні фонди, особливо, документи, які не були застраховані, тут зовсім інша справа.

"Деякі документи Державного архівного фонду в обов'язковому порядку страхуються, і ми розуміємо їхню вартість, але страхуванню підлягають далеко не всі. І тому для того, щоб оцінити, а що ж ми втратили і скільки нам необхідно для відновлення або для компенсації втрат, ми ще маємо розробити методику оцінювання", - констатувала Васильчук.