Довгострокове потепління на 1,5°C може бути досягнуто на початку наступного десятиліття, інформує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

"За даними вчених, протягом 12 місяців поспіль (з липня 2023 року по червень 2024 року) середня глобальна температура Землі досягала або перевищувала 1,5°C порівняно з доіндустріальною. І до того ж у травні рівень вуглекислого газу в атмосфері досяг рекордного показника 426,90 ppm. Це найвищий рівень за мільйони років, і він продовжує зростати швидше, ніж будь-коли за часів існування людства", - йдеться в повідомленні в телеграм-каналі в п'ятницю.

Зазначається, що за таких темпів довгострокове потепління в 1,5°C буде досягнуто приблизно на початку 2030-х років. Перевищення цього порога матиме наслідки, які значно погіршать життя людини та екосистем.

З огляду на те, що попередня найдовша серія перевищення 1,5°C тривала три місяці у 2016 році, нинішня послідовність демонструє значно більші аномалії, ніж будь-коли раніше. Така безпрецедентна частота перевищення цих порогових значень свідчить про те, що глобальне потепління наближається до 1,5°C.

"Потрібно розуміти, що вчені дуже обережно роблять прогнози, адже йдеться про глобальні та надзвичайно складні процеси, на які впливає багато чинників. Але навіть із цих стриманих формулювань зрозуміло, що справи в нас погані. Власне, минулий рік, що також ознаменувався серією природних катаклізмів по всьому світу, яскраво нам це демонструє", - наголошується в повідомленні.

Однак зазначається, що ці, поки що тимчасові, перевищення температурного порогу поки що не означають, що мета Паризької угоди щодо утримання підвищення глобальної середньої температури на рівні значно нижчому за 2°C вище доіндустріального рівня не буде досягнута.

У повідомленні наголошується, що угода передбачає "довгострокове підвищення температури", тож можна вважати, що встановлений нею ліміт буде порушено, коли середньосвітова температура залишатиметься на 1,5°C вищою за доіндустріальну впродовж двадцяти або тридцяти років - періоду, який зазвичай використовується для визначення клімату. Однак Паризька угода не містить чіткої методології або орієнтирів для офіційного методу визначення того, коли межа в 1,5°C може бути порушена, і це питання є предметом наукових дискусій на міжнародному рівні.