Ризику девальвації наразі немає, але перехід до плаваючого курсу слід розглянути після війни - голова Райффайзен Банку

Нинішній режим фіксованого офіційного курсу є раціональним рішенням у воєнній ситуації, а наявна різниця між офіційним і курсом готівкового ринку в 10% допустима в поточних умовах, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.

"Той факт, що в нас існує кілька курсів, об'єктивний. Коли є обмеження на рух капіталу, завжди буде ситуація з кількома курсами. Головне, щоб різниця між ними була стабільною і не дуже великою", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, коли спреди між офіційним і готівковим курсом понад 10-15% і продовжують зростання, це свідчення того, що встановлений фіксований курс "віджив своє", і тоді необхідно реагувати, як це і зробив улітку вимушено і з запізненням Нацбанк, девальвувавши офіційний курс на 25%.

"На сьогодні структурних дисбалансів я не бачу. Скаржаться і експортери, і імпортери. Але якщо реально подивитися, то спреди з готівковим ринком у рамках 10% - це більш-менш збалансовано. Не бачу ризику девальвації цього року", - описав поточну ситуацію банкір.

Писарук зазначив, що останні блекаути обійшлися без панічних коливань курсу, що є чудовим прикладом того, що українці адаптувалися до всього.

Він зазначив, що обмінний курс - це не просто функція купівлі-продажу валюти за експортно-імпортними операціями, а він, передусім, залежить від платіжного балансу країни. "Прискорення міжнародної фінансової допомоги в другому півріччі балансує негативний торговельний баланс, що передбачає, зокрема, операції українців за кордоном, як імпорт послуг", - пояснив голова правління Райффайзен Банку, який свого часу працював у МВФ і обіймав посаду першого заступника голови НБУ.

Коментуючи дискусію про необхідність повернення до плаваючого курсу, Писарук висловив думку, що під час війни немає умов для нормального функціонування валютного ринку.

"Дуже багато чинників, які впливають: від невизначеності з ситуацією із зерновим коридором до руйнування критичної інфраструктури, психологічні аспекти, що впливають на вкладників, тощо. Водночас, думаю, слід розглянути перехід до плаваючого курсу відразу після війни", - вважає банкір.

За його словами, міжбанківський ринок обмежений і працює в режимі фіксованого курсу, а НБУ підтримує його, покриваючи різницю між попитом і пропозицією валюти, яка з літа скоротилася в 3-5 разів завдяки, передусім, зерновому коридору і збільшенню міжнародної фінансової допомоги.

"Ці чинники дали змогу стабілізувати ринок, але все ще не збалансувати його. Тому швидко переходити до вільного валютного ринку в умовах великого дефіциту валюти, суворих адміністративних обмежень і обмежень валютного контролю вважаю недоцільним", - наголосив Писарук.

Він також наголосив на необхідності вкрай обережно при калібруванні різних сегментів валютного ринку. "Загальний принцип - не зашкодити. В ситуації, коли в нас три курси валют, і все стабільно працює - don't touch it - краще нічого зайвий раз не чіпати", - зазначив голова правління Райффайзен Банку.

Відповідаючи на запитання про те, як банк встановлює курс обміну за картками, він зазначив, що "загальний принцип такий - курс за картковими операціями в усіх банках плюс-мінус між офіційним курсом і готівковим".

"Якщо за двома останніми різниця приблизно 10%, то картковий десь між ними. До якого - готівкового або офіційного - він ближчий, залежить від політики банку, від обсягів купівлі та продажу валюти клієнтами банку. Під картки в банків завжди є можливість купити валюту в НБУ", - пояснив Писарук.

Він додав, що є ще інша, менша складова, - так званий картковий туризм, пов'язаний із різницею між готівковим і картковим курсами. "Банки навчилися вже виставляти картковий курс так, щоб не стимулювати й навіть стримувати картковий туризм", - вважає голова Райффайзен Банку.

Як повідомлялося, Нацбанк утримує з кінця липня фіксований офіційний курс 36,57 грн/$1, тоді як на готівковому ринку курс зараз становить близько 40 грн/$1, або на 9,5% вище.