Частину пошкоджених атаками РФ потужностей газовидобутку можна буде відновити за оптимістичними прогнозами не раніше вересня-листопада, і вони охоплюють приблизно 25% видобутку, який мала Україна до початку масованих ударів по енергосистемі, вважає директор Центру досліджень енергетики (ЦДЕ) Олександр Харченко.

"Є такі пошкодження, наслідки яких можна протягом місяця-півтора пом’якшити, але частина пошкоджень доволі серйозні, після яких хоча б у вересні, жовтні, листопаді запуститися. Навіть за умови повної відсутності атак. І ця категорія охоплює чверть видобутку газу, який був три місяці тому", – сказав Харченко під час брифінгу в Медіа-центрі України у Києві у вівторок.

Він зазначив, що, за доступною йому статистикою, російські удари "на 40% обмежили нашу спроможність виробляти газ".

За його словами, частину втраченого обладнання можна порівняти в високовольтними електроенергетичними трансформаторами, які неможливо купити миттєво, а треба чекати 9-12 місяців, і які дорого коштують.

При цьому Харченко вказав, що зараз будується велика кількість газової генерації, і потрібно буде вирішувати питання, як забезпечувати її ресурсом.

"Зараз все, що може працювати на газі, працює, будується доволі значна кількість нових об’єктів, вони дуже різні, десь 2 МВт, десь 50-70 МВт, і таких проєктів я бачу десятки. Питання, як їх забезпечити газом, бо останніми тижнями були завдані дуже-дуже суттєві удари по газовидобутку. На жаль, Олексій Чернишов, який очолював "Нафтогаз", не сформував відповідних запасів обладнання і, як ми тепер точно знаємо, захист об’єктів не був достатньо сформованим, і це треба констатувати", – описав ситуацію директор ЦДЕ.

За його словами, альтернативи імпорту немає.

"Є різні оцінки, яку кількість газу ми потребуємо. Є оцінка однієї держкомпанії в 7 млрд куб. м, іншої – в 2,7 млрд куб. м. Наші розрахунки показують, що потрібно щонайменше 4,5 млрд куб. м імпорту, щоб зима проходила спокійно в частині газу", – зазначив Харченко.

Він висловив переконання, що для цього потрібно не пізніше травня розпочати масштабний імпорт, що потребуватиме приблизно $1,8-2 млрд, але проблема з коштами залишається вкрай актуальною.

"У державних компаній я їх не бачу, як і активних дискусій на цю тему. Від партнерів України буде кілька питань, зокрема, щодо того, як ми будемо повертати ці гроші", – пояснив директор ЦДЕ.

За його словами, покладені на "Нафтогаз" спецобов’язки із забезпечення газом низки категорій споживачів за пільговими цінами, не дозволяють зібрати достатнього грошей, щоб повернути запозичення.

"Перед урядом буде кілька завдань: знайти гроші, знайти їх вчасно і створити механізм, яким допоможе переконати партнерів, що вони будуть повернуті", – резюмував Харченко.

Як повідомлялося, міністр енергетики України Герман Галущенко в бліц-інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" на початку лютого зазначив, що країна потребуватиме імпорту щонайменше 1 млрд куб. м газу до кінця року. Галущенко вказав, що, крім власних коштів, у "Нафтогазу" є відкриті кредитні лінії, зокрема, лінія ЄБРР на EUR200 млн. Він також припустив отримання НАК грантових коштів на закупівлю газу, а також самого ресурсу у вигляді грантів.

На думку члена наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрія Бойка, ситуація з природним газом в Україні викликає необхідність забезпечувати роботу генераційних установок не тільки на цьому виді палива, а й на альтернативних.

В коментарі "Енергореформі" Євген Корф, директор ТОВ НВП "Енерго-Плюс", яке одним з перших ввело в експлуатацію газотурбінну установку 24 МВт в центрі України, зазначав, що питання газової генерації залишається актуальним для бізнесу, особливо в умовах енергетичних викликів, але за нестабільної ситуації на ринку газу спостерігається певна вичікувальна позиція у розвитку такої генерації.