Україна має в запасі кілька тижнів, щоб напрацювати з Європейською Комісією спільне рішення щодо торговельної політики та імпорту до Европейського Союзу українських агротоварів після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ), повідомив заступник міністра економіки – торгівельний представник України Тарас Качка.

"Юридичні рамки дають змогу зробити (напрацювати спільне бачення – ІФ-У) максимально швидко. У нас ще є в запасі кілька тижнів, щоб спокійно розмовляти. Далі, думаю, будемо мати спільне розуміння, коли точно рішення буде прийнято і в яких параметрах", - сказав він на конференції "Агросектор 2025: Виклики та можливості у нових реаліях", організованій аналітичним центром We Build Ukraine в Києві у четвер.

Качка нагадав, що 2022 року Україна відправляла до ЄС чимало товарів у режимі вільної торгівлі, тобто до застосування АТЗ до української агропродукції. Для багатьох з цих товарів жлдної загрози щодо можливих обмежень немає.

Як приклад торгпред навів експорт українських сирів до ЄС, який залежить від дотримання ветеринарних вимог.

"Український уряд наразі обговорює з Європейскою Комісією, яким буде після 5 червня торговельний режим для 40 товарів, щодо яких запроваджено тарифні квоти. Треба розуміти також, що принаймні 25 з цих товарів ми не експортували більше, ніж тарифні квоти були до 2022 року. Є багато товарів, про які ми не говоримо, що вони чутливі, але які експортувалися в більшому обсязі, ніж були тарифні квоти. Сподіваємося, що Європейський Союз їх не буде трактувати як чутливі товари, які ми зможемо спокійно лібералізувати", - зазначив він.

Качка зазначив, що до переліку чутливих товарів, визначених в рамках АТЗ, ЄК відносить мед, кукурузу, висівки, крупи, цукор, яйця, м'ясо птиці та кукурудзу. По кожному з них український уряд напрацював рішення і сформував позицію, яку наразі обговорюється з ЄС.

Застереження з боку ЄК торгпред України охарактеризував як "дуже слушні й дуже важливі", конструктивні для країни і такі, що допомагають побудувати інтеграцію українських товарів до Європейського Союзу.

"Проблема - не цифри, проблема - політика. Де, як політизується Україна з фермерами чи політиками, які грають на почуттях фермерів. За жодним з товарів, за які нас звинувачують, ми не маємо якоїсь надмірної продуктивності. Якщо говоримо про кукурузу, то кукурудзи в Європейському Союзі виробляється більше, ніж в Україні. А пшениці тим більше", - сказав торгпред України і додав, що 27 держав-членів ЄС у сезоні-2024 виростили 135 млн тонн пшениці, що закріпляє за ЄС статус лідера з виробництва цієї зернової культури.

Держчиновник порівняв українську переговорну сторону з рибалкою, який чекає слушної миті для початку переговорів, коли ситуація щодо чутливих товарів не буде надмірно політизованою.

"Всі розуміють, що це рішення має бути знайдено до 6 червня, але плюс-мінус таким чином, щоб ми не застряли в умовах торгівлі 2014 року. … Насправді параметри торгівлі чутливими товарами будуть визначатися між тими кількісними порогами, якоі визначено в регламенті АТМ, і тим максимумом, який ми постачали до Європейського Союзу в 2023 році", - пояснив він.

За прогнозом Качки, для української кукурудзи швидше за все надмірних обмежень не буде, оскільки ЄС потребує більше, ніж встановлене для України обмеження в 15 млн тонн на календарний рік. Питання чутливості/не чутливості пшениці залишається відкритим, оскільки на цей товар у різних країн ЄС є різний попит.

"Очевидно, що найбільш запекла дискусія буде по цукру, де ми стрибнули у виробництві, але це не означає, що ми знищили ринок Європейського Союзу. Ми насправді допомогли Європейському Союзі пройти якісь дефіцитні періоди, тому параметри торгівлі змяняться", - сказав торгпред України.

За його словами, гострим питанням також залишається імпорт до ЄС українського м`яса птиці, яке, на думку Єврокомісії, мають поставляти не агрохолдинги, а переважно малі та середні виробники.

Торгпред України висловив сподівання, що в найближчі тижні питання долі списку чутливих товарів для імпорту в ЄС буде узгоджено.