Бізнес-об'єднання закликають Раду відмовитися від скасування "правок Лозового" до консультацій із бізнесом

Низка бізнес-об'єднань розкритикувала всі чотири внесені до Верховної Ради законопроєкти про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та закону "Про прокуратуру" (№12367 і три альтернативні), що передбачають скасування так званих "правок Лозового", які обмежують строки давності в кримінальних справах, та закликають відмовитися від їхнього розгляду до проведення консультацій із бізнесом.
"Запропоновані зміни створюють ризики порушення принципу презумпції невинуватості, принципу змагальності сторін та покладення тягаря доказування на сторону захисту, що суттєво впливає на бізнес-середовище України", - наголошується у спільній заяві.
Її підписали Федерація роботодавців України, Асоціація підприємців-ветеранів АТО, Спілка українських підприємців, Спілка Diia.City United, "Маніфест 42", Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України, Український союз промисловців і підприємців, Міжнародна бізнес-спільнота Board, Торгово-промислова палата України.
Ухвалення зазначеного закону до кінця 2024 року було одним зі структурних маяків програми розширеного фінансування EFF Міжнародного валютного фонду. Якщо закон не буде ухвалено до наступного перегляду програми в лютому-березні 2025 року, це може поставити під питання виділення наступного траншу.
Як вважають автори заяви, ухвалення цих законопроєктів де-факто означатиме автоматичне продовження строків досудового розслідування. Зазначається, що ухвалення рішення про продовження зараховуватиметься до компетенції керівників територіальних підрозділів прокуратури та САП, а не слідчих суддів, як це передбачено наразі (окрім раконопроєкту №12367-2). Це призведе до нівелювання принципу змагальності сторін у процесі, а також до невиправданого затягування процесів і до того, що досудове розслідування триватиме максимальний строк, передбачений законом.
Автори заяви також критикують скасування чинного положення про автоматичне закриття кримінального провадження (окрім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я), якщо після повідомлення про підозру сплив строк досудового розслідування.
"Тобто тягар доведення необхідності закриття провадження перекладається на бік захисту через подання клопотання до суду, що потребуватиме подолання тривалого процесу розгляду та оскарження можливих зловживань строками та бездіяльності з боку прокуратури", - зазначається у зверненні.
Бізнес-об'єднання додають, що через таку невизначеність і можливість зловживань правоохоронці скеровуватимуть обвинувальні акти до судів, а на етапі підготовчого провадження вже нічого не можна буде зробити і стороні захисту потрібно буде проходити всю процедуру судового розгляду.
"Таким чином, запропоновані зміни вносять ще більшу невизначеність у рамках кримінальних проваджень, паралізацію та блокування господарської та комерційної діяльності через слідчі дії та затягування строків. Такі зміни можуть створити додаткові важелі впливу на підприємців та потенційний тиск на бізнес, а також створити підстави для свавілля правоохоронних органів", - робиться висновок у заяві.
Асоціації закликають Верховну Раду ініціювати широке обговорення з представниками бізнесу, експертами та громадськістю задля розроблення збалансованих змін, що сприятимуть покращенню доступу до правосуддя без створення додаткових ризиків для бізнесу.
Водночас голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін, який вступив у дискусію з підприємцями щодо цього питання у фейсбуці, вважає, що законопроєкт №12367-3 вирішує проблему "правок Лозового" без шкоди для бізнесу та зі збереженням 12-місячного терміну розслідування, тоді як мета інших - "обдурити українців псевдовідміною проклятих правок"
Шабунін наголосив, що зазначений ним законопроєкт відповідає зобов'язанням України перед ЄС у рамках Ukraine Facility, за його ухвалення Україна отримає EUR350 млн.
"У разі ухвалення законопроєкту виконавцям злочинів стане вигідно здавати організаторів схем НАБУ і САП... Аж ну дуже просто язиком - буквально на пальцях - роз'яснили, що йдеться про закриття дірки для порятунку найбільших корупціонерів", - наголосив голова ЦПК.